Новини

Особливості національного суддівства від Голови суддівського комітету ФПУ Романа Яковенка

Напередодні першого чемпіонату національного рівня у 2019 році Фіналу Кубка України ми вирішили розпитати про особливості суддівської роботи Голову суддівської колегії Федерації панкратіону України, віце-президента організації Романа Володимировича Яковенка. Йому якнайкраще відомо, яких суддів потребує панкратіон, яким чином може домогтися справедливості спортсмен під час сутички, що таке «задьоргати суддю» і як цього уникнути, а також хто може своїми хитрощами збити з пантелику рефері. Ось з останнього моменту і розпочнемо наше інтерв’ю:

Романе Володимировичу, розкажіть, будь ласка, чи варто очікувати суддям маніпуляцій зі сторони спортсменів та їхніх секундантів під час двобою? І чи часто такі випадки трапляються?

– Мушу сказати, що такі моменти є постійно (сміється). Зазвичай, досвідчені секунданти і спортсмени – хтось менш помітно, хтось більше – намагаються хитрити. В такий спосіб намагаються тиснути на рішення судді: хтось криком, хтось своїм авторитетом. А додайте сюди, що суддя молодий чи дівчина, бо в нас дівчата також судять. Якщо суддя не дуже впевнений, це дуже швидко вираховує секундант і починає своєю впевненою поведінкою, емоціями, підказувати судді, які оцінки начебто відбуваються на килимі. Інколи навіть з грубуватим наїздом можуть питати в судді, де оцінка за начебто прийом. Такого допускати не потрібно, тому на семінарах розповідаємо суддям і навчаємо блокувати це, не давати можливостей впливати на рішення суддів.

А взагалі, як часто виникають спірні питання у сутичках і яким чином вони вирішуються? За ким останнє слово?

– Якщо представник вважає, що суддя помилився або дав неправильну оцінку, він викидає протест у вигляді м’якої подушечки на килим, через що рефері зобов’язаний зупинити поєдинок і вимушений спитати спочатку спортсмена, чи згоден він з протестом, а потім секунданта. Згідно наших правил, щоб не було спірних питань зі сторони представників, вони мають право викинути протест на будь-яке рішення суддів. Затим скликається суддівська бригада на чолі з головним суддею змагань, яка розглядає безпосередньо протест. Переглядають відео.

Хотів би зауважити, що наразі ведеться запис на всіх чемпіонатах, що встановлено Правилами й Положенням. Федерація в обов’язковому порядку вимагає від області, яка приймає чемпіонат, наявність камер, які записують поєдинки, щоб можна була передивитися певну ситуацію, протест.

Рішення по протесту приймає головний суддя: він або підтверджує оцінку, яку дав суддя, або скасовує її, задовольняючи протест секунданта. Якщо протест задоволений, «подушечка» повертається секундантові, поєдинок продовжується. Якщо секундант знову бачить помилки, він має право повторно викинути протест. У тому випадку, якщо протест секунданта не задоволено, то секундант втрачає можливість протестувати під час продовження поєдинку. Окрім того, спортсмен-противник отримує п’ять додаткових балів. Таке покарання придумали для того, що секунданти не зловживали. Бо так можна задьоргати суддю.  

Романе Володимировичу, відчувається, що суддівство – це робота у напруженні. Як у такому своєрідному тиску працювати коректно?

–  Скажу відверто, судді допускають помилки, тут маємо людський фактор. Найперше, банально може бути недостатньо досвіду. Ми постійно намагаємося обкатувати нових суддів. Тому надаємо можливість менш досвідченим, молодим суддям виходити на килим.  Звісно, це відбувається на менш принципових поєдинках. Якщо це сутички за вихід до фіналу або безпосередньо фінал, то тут суддя повинен бути досвідченим, не нижче першої суддівської категорії чи навіть національної категорії.

Зупинюся на цьому детальніше. Загалом на Чемпіонат України чи Кубок України запрошуються судді відповідної категорії, не нижче другої. Це стосується змагань всеукраїнського рівня. Це зазначено в документі, який називається Регламент. Щоб отримати другу суддівську категорію, суддя, який судить змагання в регіоні, повинен, згідно регламентованих документів, мати стаж суддівства не менше трьох років від попередньої категорії суддівства – юний суддя.

Повертаючись до коректного суддівства, підкреслю, що складно передбачити, які помилки допускатимуть судді. Кожен рефері може допустити банальну помилку. Або навпаки – ідеально відсудити. Тут все залежить від досвіду. Якщо він є, суддя буде впевнено працювати. Хоча, як доводить практика, помилятися можуть і досвідчені рефері. Тому для цього існують правила, та й секундант не повинен ловити гав і стежити за перебігом поєдинку, це його робота. Він повинен бути на своєму місці і відстежувати все.

Добре, окрім морального пресингу, є чимале фізичне навантаження. Суддя не просто відстоює кільканадцять двобоїв за день (а таких днів у змаганнях всеукраїнського масштабу, зазвичай, три), але рухається за спортсменами, нахиляється, ухиляється, відстрибує… тобто вимушений постійно реагувати на перебіг подій. Напевне, гарна фізична підготовка важлива. Чи складніше суддям-жінкам у цьому?

– Ми віддаємо пріоритет тим суддям, які раніше були спортсменами. Але не менш важливим є досвід тренерської роботи. Третім моментом є безпосередньо досвід суддівства. Тобто в нас немає суддів, які прийшли просто з вулиці (сміється). Всі судді в нас – вихідці зі спорту. Вони або раніше виступали чи зараз продовжують виступати, або наразі є тренерами. Це відстежується.

Що стосується фізичної підготовки, то відповідь є очевидною: фізична підготовка – це важливий аспект, на ряду з відбором для суддів. Фізична підготовка повинна бути на достатньому рівні. Суддя повинен бути міцним, потужним, авторитетним, який будь-якої миті може зупинити поєдинок, вплинути на ситуацію, спортсмени мають слухатися його. Виправлюся, суддя повинен мати не просто авторитет, а більше того – харизму.

На жаль, не завжди все вдається. Є в нас трошки дефіцит у таких суддях, тому що багато в нас і дівчат. Не хочу образити представниць жіночої статті, але вони слабкіші за чоловіків. Але, з іншої сторони, вони працьовитіші, більш пунктуальні, досконаліші у правилах. Тож все одно можемо говорити про збалансованість у лавах суддівства Федерації панкратіону. Можливо, фізично жінка недостатньо сильна, але за інші свої якості заслуговує бути суддею. Всі судді, які на сьогоднішній день є у Федерації, на хорошому рівні і заслужили бути суддями.

Розмовляла Олександра Кузнєцова

Прес-служба Федерації панкратіону України