У рамках серії матеріалів про наші регіональні представництва представляємо Федерацію панкратіону і грепплінгу Одеської області, якою керує Лернік Борікович Мусаелян. Він же і поділився з нами подробицями з життя місцевої організації:
– Ми почали свою роботу в регіоні, як тільки-но запустилася Федерація панкратіону України. Приблизно з 2004 року.
В яких містах Одеської області активно розвивається панкратіон і грепплінг?
– У регіоні функціонують чотири центри. Це Ізмаїл, Одеса, Овідіополь і Южне.
І де фіксуєте найвищу популярність?
– Примітно, що на першому місці йде Овідіополь, а вже потім – Одеса.
Як ви вважаєте, чим приваблюває панкратіон і грепплінг місцевих хлопців?
– Вважаю, що панкратіон і грепплінг цікавий хлопчикам і дівчаткам своїм асортиментом прийомів при мінімумі обмежень. Незважаючи на вік спортсменів, починаючи від найменших.
А який наймолодший вік для відвідування занять?
– З п'яти років. Є навіть з чотирьох.
Кого легше навчати: спортсмена, який раніше займався єдиноборствами, або новачка, який не одержав до цього підготовку?
– По-різному. Якщо, наприклад, приходять з вільної боротьби або дзюдо, то міняємо психологію вольника або дзюдоїста. Річ у тім, що спортсмени, які раніше займалися цими видами боротьби, падають на живіт і відразу віддають шию на удушення. У нас такого немає, тому ми переучуємо їх. Багато в чому є свої моменти.
Досить складно перевчити подібні нюанси підготовки?
– В принципі, переучувати тих, хто займався давно – так, складно. А хто почав зовсім недавно, ще не навчився, не увійшло у звичку, так би мовити – то ні, цілком можливо перевчити.
Якщо торкнутися споріднених видів боротьби. Чому багато хто переходить в наші види?
– Вважаю, найголовніше, хто цими видами займається – тренер. Здебільшого, люди йдуть на тренера. Можу запевнити, це вже перевірено і доведено часом.
З вашої репліки можна робити висновок, що тренери в Одеській області хороші, чіпляють інших хлопців?
– Так. Тому що люди бачать, як працюють з дітьми. За великим рахунком, сьогодні головне завдання, щоб дитина могла постояти за себе на вулиці. Щоб була здоровою. Навіть якщо не буде великим спортсменом, хоча б знала, як себе захистити. Ось і виходить, що грепплінг дає базову техніку, борцівську, а у панкратионі отримують ударну техніку.
Виходить, вдалий тандем видів.
– Так, вони охоплюють все. Плюс реклама. Що таке ММА? Це той же панкратіон. Просто ММА як би забрендоване. А панкратіон поки сильно не розкручений.
А як ви популяризуєте наші види в Одеській області?
– Наприклад, проводимо турніри. Щорічно проходить Кубок Одеської області, відкритий чемпіонат області. Запрошуємо інші регіони. До нас приїжджає Миколаїв, Вінниця, Херсон. Намагаємося проводити, так би мовити, і сімейні турніри для новачків, щоб вони відразу не програвали, підбираємо приблизно однакового рівня суперників. Тому що коли новачок потрапляє під обкатку до сильного, він ламається. А коли вони, начебто, однакові, то це хороша обкатка, отримання досвіду.
Крім цього, проводимо різні табори. Також отримуємо досвід, беручи участь в змаганнях інших видів спорту. Наприклад, недавно був турнір з пляжної боротьби. Ми там виступили, представили Федерацію панкратіону і грепплінгу Одеської області.
Можна зупинитися докладніше про роботу поза залою. Ви спілкуєтеся не тільки з дітьми, але і батьків об’єднуєте в одну команду.
– Ми дійсно часто спілкуємося поза тренуваннями. Будуємо дружні стосунки. Наприклад, в походи ходимо. Також нещодавно провели літній збір, після якого в соцмережах учасники зборів запустили ролики. Після цього почали дзвонити люди, цікавитися, як потрапити на тренування. Вийшла і реклама одночасно. Це до питання вище про популяризацію панкратіону і грепплінгу в регіоні.
Разом із дітьми і батьків збираємо. Наприклад, на пікніках. Купуємо два-три барани. Підключаємо до готування батьків. І після сідаємо за загальний стіл.
Під час карантину періодично виходили на природу: позайматися, в футбол чи волейбол пограти, канат потягати.
Наостанок, кого назвали б лідерами регіону і як йдуть справи зі зміною поколінь?
– На сьогодні основними лідерами Одеської області є Іван Малин та Галина Ковальська. Вони регулярно приїжджають з Чемпіонатів світу та Європи з нагородами. Серед молоді до них вже підтягуються і дівчатка, і хлопчики. Тут зауважу, що у дітей якраз виросло наше покоління, тобто ті, які займаються з нуля. Їм по 17-18 років, і вони вже починають боротися і конкурувати за місце в збірній як у панкратіоні, так і в грепплінгу.
Нагадаємо, раніше ми опублікували інтерв’ю з очільником луганського осередку ФПУ Михайлом Ласюченком.
Прес-служба Федерації панкратіону України